Державна митна служба

Тип документа: Лист № 1/17-04/7/485

Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 983 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1146

Зареєстровано 10 грудня 2019
Керівникам митниць Держмитслужби

Відповідно до статей 19, 56 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з положеннями Митного кодексу України (далі - Кодекс):

посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 30 Кодексу);

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу);

митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (частина третя статті 318 Кодексу);

форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю (частина перша статті 320 Кодексу).

Статтею 336 Кодексу митний огляд визначено однією із форм митного контролю. Згідно з частиною п’ятою статті 338 Кодексу крім випадків, зазначених у частинах другій-четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України (далі — вичерпний перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467, підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначено одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком до цього вичерпного переліку у рамках кримінального провадження.

Таким чином, інформація, що отримується від правоохоронного органу, має надходити у вигляді доручення з дотриманням встановленої форми.

Крім того, пунктом 14 вичерпного переліку визначено додаткові вимоги до таких доручень, а саме:

доручення обов’язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи (абзац другий);

у разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган (абзац третій);

у разі невиявлення порушень митних правил під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення з підстави, передбаченої цим пунктом, такий огляд (переогляд) проводиться у строк, установлений частиною першою статті 255 Кодексу (абзац четвертий).

При цьому згідно з частиною п’ятою статті 338 Кодексу огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони посадових осіб інших, крім митниць, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також посадових осіб державних органів, які не проводять заходи офіційного контролю, відбуваються з дотриманням режиму зони митного контролю і допускаються тільки з письмового дозволу керівника відповідної митниці (митного поета) або особи, яка виконує його обов’язки, а в зонах митного контролю, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон України, - крім того, за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону.

Отже, кожне рішення про допуск у зону митного контролю повинно мати індивідуальний характер і разову дію.

Крім того, відповідно до частини другої статті 332 Кодексу особам, допущеним у зону митного контролю, забороняється втручатися у дії посадових осіб митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль та митне оформлення, а також вчиняти будь-які дії щодо товарів, транспортних засобів, а також інших осіб, які знаходяться у зоні митного контролю, якщо інше не передбачено законом.

Законами України «Про Службу безпеки України», «Про національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про Державне бюро розслідувань» не передбачена безпосередня участь співробітників органів, діяльність яких регламентується цими законами, у проведенні митного контролю та оформлення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України. Згідно з підпунктом «а» пункту 4 статті 12 при здійсненні боротьби з організованою злочинністю співробітники спецпідрозділів за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу мають право входити за службовими посвідченнями в пункти пропуску через державний кордон України та митниці. Вищезазначена норма стосується виключно здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю, та не надає права на вхід і перебування в зонах митного контролю.

Разом з тим, відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне Антикорупційне бюро України» працівники Національного антикорупційного бюро для виконання покладених на них обов’язків за пред’явлення службового посвідчення мають право входити безперешкодно до зони митного контролю, а за письмовим розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро або його заступника - безперешкодно проходити до пунктів пропуску через державний кордон України.

Попереджаю посадових осіб митниць про персональну відповідальність за дотримання режиму, законності та правопорядку в зонах митного контролю.

У зв’язку зі змінами в законодавстві лист Державної фіскальної служби України від 29.12.2014 № 17172/7/99-99-27-03-01-17 відкликається.
Голова
                                                                                                                 Максим НЕФЬОДОВ